Людмила Гульцо уже півтора роки служить у прикордонному загоні в Сумській області. Вона вирішила стати на захист Батьківщини зі зброєю у руках після того, як втратила обох синів-військових.

Жінка упродовж 30 років був вчителькою фізкультури у школі, але після трагічних подій у її житті вирішила кардинально змінити професію. Історію прикордонниці розповіло "Суспільне".

"Оскільки мої сини пішли служити, були військовослужбовці і потім сталася трагедія, то я вирішила піти їх стопами і спробувала стати військовослужбовцем", – розповідає Людмила.

Обидва сини Людмили були десантниками, але старший син Іван помер від хвороби. А через два роки, у 2017-му, не стало і молодшого – Артем загинув у Верхньоторецькому районі Донецької області. Обох братів не стало у віці 24 роки.

Обставин загибелі свого молодшого сина Людмила не знала упродовж майже шести років. Лише не так давно вона дізналася, що в той день Артем разом з побратимами ходили у розвідку, і він підірвався на розтяжці.

Популярні статті зараз

Розпил на мільйони: у Кременчуцькій громаді готують масштабну схему

Повістки поштою: коли чекати листа від ТЦК, хто визначає адресатів

Як син закарпатського "лісового мафіозі" Юрій Сойма "пиляє" гроші на Івано-Франківщині

Добкін вже зняв військову форму і повернувся до улюбленої справи: махати кадилом московських попів

Показати ще

"Він був першим, у розвідку пішли і він вибухнув на розтяжці, з відірваними ногами зміг по рації попросити допомоги. Завдяки йому ще двоє врятувалися", – згадує військова.

Після втрати обох синів жінка хотіла одразу змінити професію і стати військовослужбовицею. Але тоді вона не змогла цього зробити, адже потрібно було допомагати невістці-вдові глядіти двох дітей. Старшому онуку Людмили на той час було 3 роки, а молодшому – вісім місяців.

Півтора роки тому жінка стала на захист Батьківщини зі зброєю в руках. Зараз вона служить у прикордонному загоні на Сумщині.

Людмила перед військовою службою упродовж 30 років працювала вчителем фізкультури у Дружбівській школі. Вона вважає, що саме робота з дітьми допомогла їй пережити втрату синів. Жінка зазначає, що зв'язок із учнями підтримує і зараз.

"Часто проїжджають повз. Ось дзюдоїсти їхали на змагання до Сум. Вони мною пишаються", – каже Людмила Гульцо.