Корупціонер з «імунітетом»: як Сергій Кузьміних лобіює інтереси гігантів фармринку

Вітчизняний фармринок лихоманить: гучний суспільний резонанс спричинила сумнівна редакція проєкту постанови Кабміну «про маркетинг». Річ у тім, що нова версія відверто захищає інтереси декількох найбільших виробників ліків. Цей скандал вчергове загострив питання про ймовірне лобіювання фармгігантів та їхніх надприбутків з боку ключових постатей у сфері охорони здоров’я, зокрема Сергія Кузьміних, який на посаді голови підкомітету з питань фармації та фармдіяльності Комітету ВР з питань здоров’я нації офіційно був пійманий на хабарі.

Ідеться про нашумілий проєкт постанови КМУ «Деякі питання надання маркетингових та інших послуг, пов’язаних з реалізацією лікарських засобів кінцевому споживачу, та застосування інструментів фактичного зменшення закупівельних цін після переходу права власності на товари», який детально розібрали наші колеги з видання Telegraf.

Автори матеріалу звернули увагу на те, що так звані регуляції цінової політики на фармринку носили здебільшого формальний характер. Натомість галузеві експерти вказують: запропоновані заходи стримування цін стосувалися лише кінцевої ланки збуту – аптек. І призвели вони не так до зниження цін для громадян, як до банального перерозподілу доходів фармацевтичного ринку на користь виробників.

За даними УНІАН, саме Сергій Кузьміних, який має вплив у профільному комітеті ВРУ активно просував законодавчі зміни, що створювали преференційні умови для великих виробників ліків. Примітно, що цей депутат неодноразово світився у корупційних розслідуваннях, включаючи офіційну підозру у хабарництві, що ставить під сумнів прозорість його мотивів при ухваленні ключових рішень у сфері охорони здоров'я.

При цьому, зі слів очевидців, на самій нараді всі висловилися проти цієї версії постанови – окрім власне двох гравців, яким документ вигідний: «Дарниця» (Гліба Загорія) та «Інтерхім» (Анатолія Редера). Додаткової пікантності цій історії додав момент, коли під час обговорення в урядових колах Загорій дозволив собі прокоментувати ситуацію російською мовою з фразою: «Сливайте воду, аптечники – все решено».

Примітно, що саме його «Дарниця» за роки війни підняла ціни на 120% і частину цього списала на маркетинг.

Отже, до чого тут Сергій Кузьміних і як взагалі він потрапив у систему охорони здоров’я?

Сергій Кузьміних – народний депутат України, який упродовж 2020-2021 років обіймав посаду заступника міністра охорони здоров'яЙого призначення у відомство викликало критику з боку професійної спільноти, оскільки Кузьміних не мав профільної медичної чи фармацевтичної освіти для роботи в галузі охорони здоров'я.

Згідно з офіційною біографією, Сергій Кузьміних свого часу закінчив Житомирський військовий інститут ім. С. П. Корольова за спеціальністю «Інженер-системотехнік». Це наштовхує на питання: хто і з якою метою просунув кандидатуру нардепа?

Цікаво, що депутат від фракції «Слуга народу» потрапив у систему охорони здоров’я саме в період активного реформування медичної галузі на тлі пандемії COVID-19. Імовірно, саме це призначення дозволило йому (та ймовірним «ляльководам» з числа великих гравців ринку) отримати доступ до прийняття ключових рішень щодо обігу лікарських засобів та регулювання фармацевтичного ринку.

За даними журналістських розслідувань, Кузьміних мав тісні зв'язки з великими фармацевтичними компаніями ще до свого призначення. Можна припустити, що саме ці зв'язки стали вирішальними при його відборі на високу посаду, що дозволило б забезпечити лобіювання інтересів певних бізнес-груп через державні структури.

Політичний хамелеон: від підтримки Порошенка до Зе-команди

Сергій Кузьміних – родом із Житомирщини. Свій вплив він спершу поширбвав здебільшого на рідний регіон. У 2015 році було засновано «Міжнародний фонд братів Кузьміних». А вже з 2017 року прізвище Сергія Кузьміних світиться в YouControl в якості співзасновника регіональних центрів реабілітації бійців у Житомирі, Черкасах та Києві.

У 2019 році він був обраний депутатом Верховної Ради 9 скликання від партії «Слуга Народу» за виборчим округом №67 (Житомирська область) як безпартійний та увійшов др однойменної фракції.

Моніторинг Facebook-сторінки нардепа Сергія Кузьміних та його особистої верифікованої сторінки з 2014 року демонструє його здатність до швидкої зміни політичних симпатій залежно від кон'юнктури. Хоча повний контент-аналіз його соцмереж провести нереально через обмеження доступу до архівних записів, доступні дані свідчать про цікаву еволюцію його риторики.

Ось лише декілька скриншотів:

У 2014-2019 роках, за непрямими ознаками, Кузьміних підтримував курс Петра Порошенка та його команди. Проте зі зміною влади у 2019 році його риторика кардинально змінилася на користь Володимира Зеленського та партії «Слуга народу». Така швидка адаптація до нових політичних реалій може свідчити про прагматичний підхід до кар'єри та готовність співпрацювати з будь-якою політсилою заради досягнення особистих цілей.

Цей політичний хамелеонізм викликає питання щодо справжніх мотивів Кузьміних у сфері охорони здоров’я. Адже, імовірно, головною метою такого «походу у владу» є відстоювання інтересів не власних виборців, а представників великого фармбізнесу.

Сумнівна діяльність: лобіювання під виглядом реформ

Перебуваючи на посаді заступника міністра, Кузьміних активно просував ініціативи, які викликали серйозну критику професійної спільноти. За інформацією, оприлюдненою в медіа, саме він імовірно лобіював законодавчі зміни, що суттєво послабили контроль за обігом психотропних речовин та наркотичних засобів.

Ці зміни створили сприятливі умови для маніпуляцій з боку великих фармкомпаній, зокрема тих, що спеціалізуються на виробництві препаратів з високим потенціалом зловживання. Саме такі препарати є одним з основних напрямків діяльності компанії «Дарниця» Гліба Загорія.

Кузьміних також відіграв ключову роль у формуванні переліків життєво необхідних препаратів, включаючи до них продукцію компаній, можливо пов'язаних із Загорієм. Його рішення неодноразово викликали критику експертів у сфері охорони здоров'я, які вказували на потенційні корупційні ризики та конфлікт інтересів.

Корупційні скандали: звинувачення у хабарництві

Діяльність Кузьміних неодноразово привертала увагу правоохоронних органів. За даними відкритих джерел, депутат фігурує у кримінальному провадженні за підозрою у отриманні хабаря.

Нардепа викрили на “гарячому” під час одержання неправомірної вигоди у 558 тисяч гривень. За версією слідства, він отримав кошти за сприяння у підписанні контрактів між приватними компаніями та однією з лікарень у Житомирській області на постачання медичного обладнання.

У кінці січня 2022 року НАБУ зафіксувало передачу грошей і опублікувало відео про це. На ньому людина з голосом схожим на Кузьміних обіцяє своє сприяння і додає, що може вирішити питання з усіма медзакладами області.

31 січня 2022 року тодішня Генпрокурор Ірина Венедиктова підписала йому підозру.

Сергія Кузьміних не затримували через «депутатський імунітет», однак він ігнорував допити через що його оголосили у розшук. Після кількох днів парламентаря все ж затримали для обрання запобіжного заходу.

Проте, як стало відомо днями журналістам УНН, Кузьміних ігнорував судові засідання через поїздки за кордон, на які не отримував необхідних дозволів від Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

Деталі цієї справи ставлять під сумнів доброчесність Кузьміних та його придатність до виконання державних функцій. А також наштовхує на гіпотезу про свідоме лобіювання інтересів фармацевтичних компаній, оскільки цей ринок характеризується високою прибутковістю та значними можливостями для зловживань.

Зв'язок з Глібом Загорієм: мережа впливу

Гліб Загорій – власник фармацевтичної компанії «Дарниця», колишній народний депутат від БПП та одна з найбільш контроверсійних фігур української фармацевтичної галузі. Його компанія "Дарниця" контролює значну частку українського фармацевтичного ринку та має можливість впливати на ціноутворення життєво необхідних препаратів. За роки війни компанія підняла ціни на свою продукцію на 120%, частково списуючи подорожчання на маркетингові витрати.

Загорій неодноразово потрапляв у скандали через розкішний стиль життя, що кардинально контрастує з його офіційними доходами та суперечить образу соціально відповідального підприємця. У 2017 році він задекларував активи на 467 мільйонів гривень, включаючи два літаки, елітні автомобілі та нерухомість. Декларація 2018 року показала подальше зростання статків, при цьому родина Загорія володіє нерухомістю в елітних районах різних країн. Особливо вражає маєток на березі океану в одній із престижних локацій, вартість якого експерти оцінюють у десятки мільйонів доларів.

Однією з найбільш скандальних стала історія захоплення Борщагівського хіміко-фармацевтичного заводу — підприємства з багаторічною історією та стратегічним значенням для української фармацевтики. За даними розслідувань, Загорій причетний до незаконної приватизації підприємства за символічну ціну квартири в Києві, завдавши державі збитків на півмільярда гривень.

За даними медіа, навколо Загорія сформувалося розгалужене коло осіб, які допомагають йому реалізовувати бізнес-інтереси через державні структури – зокрема Державну службу лікарських засобів та Антимонопольний комітет.

Сергій Кузьміних, імовірно, був одним з ключових елементів цієї мережі впливу. Його рішення як заступника міністра систематично створювали сприятливі умови для діяльності «Дарниці» та пов'язаних з нею структур.

Про давні й тісні фінансові стосунки Кузьміних із родиною Загоріїв зокрема свідчить наступний допис і фото у соцмережі пана Сергія.

Особливо підозрілими виглядають ініціативи Кузьміних щодо спрощення процедур ввезення та реалізації сильнодіючих препаратів — саме тих категорій ліків, на яких спеціалізується компанія Загорія. Це могло створити конкурентні переваги для «Дарниці» та дозволити їй зміцнити монопольне становище на ринку.

Особливо цинічним виглядає збагачення «Дарниці» на виробництві препаратів, що викликають залежність — налбуфіну, прегабаліну, гідазепаму, кодтерпіну. Компанія маніпулює ціновою політикою, створюючи штучний дефіцит для підвищення цін.

Збагачення на війні: циничне використання кризи

Особливо обурливим є те, що під час повномасштабного вторгнення росії «Дарниця» та «Інтерхім» не лише не знизили ціни на життєво необхідні препарати, а навпаки — використали кризу для додаткового збагачення. За 2022-2024 роки компанія Загорія, наприклад, уклала з медзакладами договори на суму близько 192 млн грн.

Зауважимо, свого часу СБУ та Держаудитслужба підозрювали посадовців «Дарниці» у завищенні закупівельних цін. Проте помітного руху по справах немає, що може свідчити про потужний захист з боку корумпованих чиновників на кшталт того ж Кузьміних.

Нещодавній скандал з переписуванням проєкту постанови Кабміну яскраво демонструє методи роботи фармацевтичного лобі. Нова версія відверто захистила інтереси «Дарниці» та «Інтерхім». Можливо, саме Кузьміних та йому подібні створили систему, яка дозволяє фармгігантам диктувати державну політику. Чи не це мав на увазі Загорій, промовляючи ту саму фразу про «все решено»?

Маніпуляції з цінами: обман під виглядом турботи

Експерти галузі констатують: фактично фармгіганти під прикриттям нових законодавчих змін застосовують циничну схему ціноутворення: спочатку різко підвищуючи ціни на 30%, а потім демонструючи «турботу про пацієнтів» і знижуючи їх лише на кілька позицій. При цьому загальний рівень прайсів залишається вищим за початковий.

Ситуація з можливим лобіюванням інтересів фармгігантів через державні структури становить пряму загрозу національній безпеці України. Адже в умовах війни доступ до ліків стає питанням життя і смерті для мільйонів громадян.

У цьому контексті маніпулювання цінами на життєво необхідні препарати, штучне створення дефіциту та лобіювання регуляторних змін на користь олігархічного бізнесу — це не просто недобросовісна конкуренція, а підрив основ державності.

Як ситуацію коментує сам Кузьміних?

Нардеп у своєму фейсбуці називає критику резонансної постанови КМУ «маніпулюванням» та стверджує: навіть без маркетингу аптечний ринок начебто зростає.

От тільки народний обранець забув додати: запроваджуючи реформування «маркетингу», влада очікувала, що після заборони рекламних договорів між виробниками та аптеками ціни на препарати впадуть на 15-20% – саме такою була маркетингова складова у вартості ліків. Але по факту цього не сталося: фармкомпанії не знизили ціни, натомість привласнили собі кошти, що раніше платилися аптекам за просування товарів. За даними колег з 24 каналу, йдеться про сотні мільйонів гривень на місяць.

То хто ж насправді маніпулює громадською думкою?

Діяльність Сергія Кузьміних у профільному комітеті ВР та його можливі зв'язки з гігантами фармринку демонструють критичні вади системи державного управління в Україні. Призначення людей без профільної освіти та з сумнівним бекграундом на ключові посади створює можливості для лобіювання приватних інтересів під виглядом державної політики.

І це вже не просто недобросовісна конкуренція, а пряма загроза національній безпеці в медичній сфері.

Фармацевтична «мафія», яка має змогу диктувати умови цілій галузі та впливати на державну політику, повинна стати предметом пильної уваги правоохоронних органів. Час покласти край безкарності фармацевтичним лобістам.