Юрій Борисов: як молодший партнер Фірташа перетворився на горіхового олігарха

Юрій Борисов – один із головних плеймейкерів у газових схемах Дмитра Фірташа та найбільш довірених його осіб. Формально Борисов та Фірташ навіть жили в одній київській квартирі. На початку 2014 року Юрій Борисов втік з України, як і низка інших високопосадовців епохи Віктора Януковича. Однак не з порожніми руками

Переховуючись за кордоном, він продовжував заробляти в Україні і зараз може вважатися українським горіховим королем. Компанії, близькі до Борисова, володіють одними з найбільших у державі садів волоського горіха та фундуку. І не лише ними.

У чому претензії до Борисова

Юрій Борисов з'явився в пулі менеджерів одного з найпотужніших українських олігархів Дмитра Фірташа ще в 2005 році і вже незабаром очолив хімічне крило його бізнесу – компанію OstChem Holding і увійшов до директорів головної компанії Group DF. Там він працював до 2010-го, поки Фірташ не відправив його на нову ділянку роботи – на посаду директора державної компанії "Укргазвидобування" (УГВ) – видобувного підрозділу НАК "Нафтогаз України". Керівником УДО Юрія Борисова пропрацювало до 6 березня 2014 року і було звільнено заочно вже після того, як зникло з країни.

У квітні 2015 року Держфінінспекція здійснила масовану ревізію діяльності держкомпаній під час Януковича. Перевірка охопила і ДК "Укргазвидобування" за період з 01.01.2012 до 31.05.2014. Тобто це майже повністю каденція Борисова, за винятком трьох останніх місяців. Серед основних порушень, що відкрилися, – реалізація нафти, конденсату та зрідженого газу в обхід аукціонів (майже на 1 мільярд гривень) та продаж природного газу комерційним суб'єктам за заниженими цінами. Для перевірки висновків Держфініспекції у Верховній Раді було створено спеціальну робочу групу. Її голова Борислав Береза ​​звітував на засіданні парламенту 15 травня 2015 року, що ревізія виявила невиправдані витрати УДО на 350 376 000 гривень. При цьому 1,75 мільярда кубометрів газу, які компанія видобула та має реалізувати населенню, не дійшли до адресата. І це були лише перші нитки у клубку. За ними потяглися інші.

Саме за директорства Юрія Борисова, у 2011 році, "Укргазвидобування" уклала одну з найневигідніших угод у своїй історії - про спільну діяльність з компанією "Карпатігаз" та її умовно шведським засновником Misen Energy. Дія угоди поширювалася на 110 свердловин, серед яких було чимало високодебетних, які держкомпанія могла спокійно експлуатувати сама. Та що там говорити, спільна діяльність поширювалася на найпродуктивніші родовища країни – Шебелинське, Яблонівське, Хрестищенське, Єфремівське, Тимофіївське та інші. Тобто іноземному партнеру не потрібно було витрачатися ні на розвідку, ні на облаштування свердловин. Він лише взявся завезти в Україну 7 американських станцій – обладнання, яке дозволяє інтенсифікувати видобуток із виснажених надр. Та й то не за свої гроші, а за кредити російського "Сбербанку" та його дочки "Сбербанк Лізинг". Борги перед росіянами (на понад 37 мільйонів доларів США) гасили аж до 2020 року. Ще приблизно 47 мільйонів USD "Укргазвидобуванню" довелося виплатити в рамках мирової угоди з "Карпатігазом" та Misen Energy вже після розірвання угоди з ними у 2018 році.

За цими фактами згодом було відкрито цілу серію судових справ (наприклад, така , така і така ). Однак у 2011 році ніхто не ставив питання, чому УДО не могло б самостійно, без шведських посередників, придбати дожимну техніку. Можливо, тому, що найбільшим пакетом акцій Misen Energy на той час володіла кіпрська компанія Norchamo Ltd, яка через ланцюжок інших офшорів контролювалася Олександром Спектором, одним із менеджерів Дмитра Фірташа. Ну а сам Дмитро Фірташ у 2011 році був на піку своєї бізнес-політичної впливовості в Україні.

Щоправда, ані НАБУ, ані ГПУ так і не вдалося досі довести у судах, що "Карпатигаз" діяло на користь олігарха. У 2018 році Генеральна прокуратура України спробувала викликати Юрія Борисова як свідка у зв'язку з кримінальним провадженням № 12013220540000400, відкритим за фактами скоєння злочинів у сфері економіки та відмивання коштів злочинною організацією Віктора Януковича. Ймовірно, окрім вищезазначених, правоохоронців могли зацікавити ще кілька епізодів із трудової біографії Борисова. Наприклад, відшкодування ПДВ на компанію Ostchem Holding в операціях з постачання російського газу, придбаного НАК "Нафтогаз України" для хімічних підприємств групи Фірташа. Або ж виведення коштів з Родовід-Банку на компанії, що стикаються з цією групою. У майбутньому це стало однією з причин банкрутства банку, який свого часу належав до найбільших в Україні. Проте Борисов нічим не допоміг, бо за повісткою до ГПУ не з'явився, тож незабаром був оголошений у розшук. На сайті МВС він досі вказаний як особа, яка перебуває у розшуку. Але такий статус некритично заважає вести бізнес в Україні. Спроби українських правоохоронців знайти його за кордоном не були надто затятими. Хоча відомо, що вони принаймні зверталися із запитами щодо правової допомоги до відповідних органів Ізраїлю та Швеції. Але, здається, шукали не там. Спроби українських правоохоронців знайти його за кордоном не були надто затятими. Хоча відомо, що вони принаймні зверталися із запитами щодо правової допомоги до відповідних органів Ізраїлю та Швеції. Але, здається, шукали не там. Спроби українських правоохоронців знайти його за кордоном не були надто затятими. Хоча відомо, що вони принаймні зверталися із запитами щодо правової допомоги до відповідних органів Ізраїлю та Швеції. Але, здається, шукали не там.

Адреси Юрія Борисова

Шведський запит міг ставитись до зв'язків з Misen Energy. А щодо Ізраїлю, то ще 2015 року в тамтешній пресі промайнула новина, ніби Юрій Борисов намагався незаконним шляхом отримати візу в країну, чи то громадянство. Але врешті-решт він здався простішим шляхом. Один із французьких реєстрів ідентифікує Юрія Борисова як громадянина Кіпру. У середині минулого десятиліття отримати кіпрський паспорт було не так складно – достатньо інвестувати 2 мільйони доларів у місцеву економіку, наприклад, придбати житло. Такою опцією скористалося близько 100 українців, серед яких міністр екології часів Януковича Микола Злочевський чи дружина міністра оборони Павла Лебедєва. Прямих документальних підтверджень наявності у Юрія Борисова паспорта Республіки Кіпр немає, але є документи, які свідчать про наявність у нього нерухомості в інших країнах Європи. І не лише Європи.

Ще в 2009 році Юрій Борисов придбав три апартаменти в містечку Боль-сюр-Мер у модерному житловому комплексі за адресою: 23 Bd du Maréchal Leclerc, вартістю 2,45 мільйона євро. Майно оформили на компанію Beaulieu, у якій 99 часток належить власне Юрію Борисову, а 1 – його мамі Олені Павліній. До речі, у цьому ж ЖК через фірму Regina) володіє апартаментом і Олександр Спектор. Пам'ятайте, ми писали про нього вище як одного з номінальних бенефіціарів "Карпатігазу".

Боль-сюр-Мер - це курорт на Лазурному узбережжі Франції, розташований поруч з "острівом олігархів" - Сен-Жан-Кап-Ферра. Саме на Кап-Ферра є вілли Дмитро Фірташ, сестра його вірного товариша Юлія Льовочкіна, ще один його партнер Ігор Воронін, а також чимало російських, арабських та інших магнатів. На таку розкішну нерухомість Борисову стану, мабуть, не вистачило. Хоча французькі квартири – це не єдине його житло за кордоном.

2020 року Борисов вносив зміни до реєстраційних документів своєї французької компанії і там вказав ще одну адресу – цього разу Сінгапур, одне з найдорожчих за вартістю життя міст світу. Там він має житло в люксусному кондомінімумі Hilltops. Наразі квартири у цьому комплексі продаються за ціною від 3 до 11 мільйонів доларів. Раніше Юрій Борисов у різних документах вказував дві віденські адреси – Burgring, 1/16 та Lothringerstrasse, 3. Знову ж таки вони знаходяться в тих місцях, де обертається і його улюблений шеф. Дмитро Фірташ, як відомо, засів зараз у австрійській столиці, уникаючи екстрадиції до США. У Відні він має свій особняк в елітному районі Гітцинга поблизу імператорського палацу Шонбрун. Обидва приміщення, вказані Борисовим, розташовані у самому центрі Відня у старих класицистичних будинках.

В анексованому Криму Юрій Борисов володіє футбольним клубом "СКІФ" із локацією у селі Новопавлівка Бахчисарайського району. Серйозним футболом там і не пахне. Кримські команди навіть до російської ліги не пускають. Але головним активом "СКІФу" є спортивна база, на якій раніше тренувався відоміший клуб (нині ліквідований) – сімферопольська "Таврія". До речі, його спонсором довгий час був саме OstChem. Тепер на базі у Новопавлівці функціонує спортивно-розважальний комплекс.

І, нарешті, кілька слів щодо нерухомості Юрія Борисова в Україні. Разом із 71-річною матір'ю він проживає у Києві у житловому комплексі "Віденський", що на вулиці Панаса Мирного. Мати Олена Павліна навіть входила до складу правління місцевого ОСББ. Цю ж київську адресу вони вказували і при купівлі французької нерухомості. І тут з'ясовується цікавий збіг. На цій же локації неодноразово світився і сам Дмитро Фірташ. Зокрема, він вказав її як свою адресу у документах компанії Group DF Limited. Та й у багатьох українських активах, де Фірташ є бенефіціаром, він вписував у реєстраційні документи квартиру Борисова-Павлиної на Панаса Мирного. І це можна як свідчення особливо близьких відносин з-поміж них.

У 2015 році сайт "Наші гроші" знайшов Юрія Борисова та Олену Павліну також серед власників маєтків у селі Стоянка під Києвом. Там же, до речі, засмутився ще один близький партнер Фірташа – Іван Фурсін. А у 2017 році тодішній нардеп Максим Бурбак оприлюднив скандальні документи про те, що Юрія Борисова прописано у чернівецькій квартирі іншої депутатки Оксани Продан, чий чоловік працював секретарем міської ради Чернівців. Проданим довелося визнати, що Борисов їхній кум. Але вони так і не пояснили, навіщо було прописувати його у квартирі, де він реально не жив. Можливо, це з комерційними інтересами Борисова на Буковині.

Бізнес Юрія Борисова

Село Слобода Новоселицького району Чернівецької області нині з усіх боків оточене молодими горіховими садами. Місцевий сільгоспкооператив імені Ольги Кобилянської оперує площами майже 300 гектарів орних земель. Частина їх власні, більшість орендованих. Ще кілька років тому тут засівали зернові. Проте нині переважна більшість площ відведено під насадження горіхів – волоського і ліщинного (фундука). 33,33% акцій кооперативу належить Олені Павліні, матері Юрія Борисова. Аналогічні частини мають і його давні знайомі - один із колишніх власників "Родовід-Банку" Сергій Дядечко та колишній керівник титанового бізнесу Дмитра Фірташа Олександр Вотінцев.

До горіхового бізнесу у Слободі підійшли серйозно. 20 тисяч саджанців фундуку у 2018 році закупили у США, 3 тисячі – у Польщі, ще частина – в українських розплідників. Як розповідав місцевому друку, попередній керівник СВК ім. Кобилянській Ігор Романчук, особливо перспективним бізнесом є вирощування фундуку. Саджанці починають давати врожай на четвертий рік та плодоносять до 40 років. З одного га можна зібрати до 4 тонн горіхів. При цьому тонна фундука у шкаралупі коштує приблизно 3 тисячі USD, очищеного – від 10 тисяч USD. До того ж, за придбані саджанці держава виплачувала аграріям компенсацію.

Найкращий в Україні комплекс з очищення фундуку працює у селі Воропаїв під Києвом (Вишгородський район). Належить він компанії "Фаетон Інк", яка вже кілька років експортує очищені горіхи до Франції, Польщі та інших країн. Кінцевими бенефіціарами фірми є самі персони – Вотинцев і Дядюшка. До початку 2019 року серед бенефіціарів фігурував і Юрій Борисов напряму. Але непрості стосунки з Генпрокуратурою, очевидно, змусили його самовідійти. Принаймні номінально. "Фаетон Інк" теж має свої горіхові сади - у Могилів-Подільському районі Вінницької області, звідки родом Юрій Борисов. Тут компанія взяла в оренду 277 земельних ділянок у районі сіл Юрківці, Шабельна тощо. Ще понад 100 гектарів угідь у Кіцманському районі Чернівецької області "Фаєтон Інк" орендує через ТОВ "Онтаріо-3", де є мажоритарним акціонером. Загалом горіхові посадки групи вже займають площі 500-600 га, що дозволяє їй увійти до трійки лідерів України за цим показником. І це ще не фінал. Ім'я Юрія Борисова ми знаходимо і серед засновників компанії "Промінь 7" з Калинівки (теж Вінницька обл.). Це вотчина колишніх впливових депутатів Григорія та Ігоря Калєтніков. Один був регіоналом, інший – комуністом. Можливо, Борисов та Ко зацікавили і їх фундаментальними перспективами. Це вотчина колишніх впливових депутатів Григорія та Ігоря Калєтніков. Один був регіоналом, інший – комуністом. Можливо, Борисов та Ко зацікавили і їх фундаментальними перспективами. Це вотчина колишніх впливових депутатів Григорія та Ігоря Калєтніков. Один був регіоналом, інший – комуністом. Можливо, Борисов та Ко зацікавили і їх фундаментальними перспективами.

Але не єдиним фундуком. Коло бізнес-інтересів Юрія Борисова суттєво ширше. Знову ж таки до 2019 року через зареєстровану в Австрії фірму Anestis Holding GmbH та кіпрську Lamsa Holdings він володів експедиторсько-транспортною компанією "Вібо-Транс", яка до війни займалася перевалкою зерна в миколаївському порту "Ніка-Тера", контрольованому Дмитром Фіртом. Крім того, у 2018 році "Вібо-Транс" побудувала зерновий термінал у порту "Ольвія", який встигла в 2021 році вдало продати за 4 мільйони доларів литовському інвестору Раймондасу Туменасу. Нині єдиним власником "Вібо-Трансу" вже добре знайомий нам Олександр Вотінцев. А ось колишній виконавчий директор цієї компанії та колишній голова правління "Ніка-Терри" Олександр Гайду зараз засідає у Верховній Раді як депутат від "Слуги народу" та очолює там аграрний комітет. Тому у Борисів та партнерів тепер у парламенті сильного лобіста.

Ще один спільний бізнес Вотинцева та Борисова – це Біляївський збагачувальний комбінат, створений для розробки однойменного родовища каоліну у Вільнянському районі Запорізької області. Балансові запаси первинного каоліну (білої глини) у родовищі оцінюються у 37 мільйонів тонн. Планується видобувати до 100 тисяч тонн на рік. У червні 2022 року комбінат розпочав тут видобувні роботи, незважаючи на численні застереження місцевих екологів щодо потенційної природоохоронної шкоди від цього проекту.